[identity profile] syn-snow.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] syn_snow в Соня Делоне/Sonia Delaunay (1885—1979)
Соня Делоне (Делоне-Терк) (настоящее имя Сара Ильинична (Элиевна) Штерн) (1885—1979) — французкая художница и дизайнер украинско-еврейского происхождения, родом из Одессы.
sonia-delaunay26
Великая леди абстракционизма и арт деко, художница, развившая собственный стиль – симультанизм, выражавший динамику движения и тонкости цветовых созвучий. Современную жизнь с ее электрическими огнями, танцевальными барами и женщинами, освобожденными от корсетов и условностей, она хотела воплотить в вибрирующих, «танцующих» узорах ткани. Соня создавала “платья-стихотворения” в духе сюрреализма и театральные декорации для балета Сергея Дягилева, была дизайнером, работала не только в области интерьеров, но и занималась тюнингом автомобилей.
Car-Museum-61
Она была исключительно популярным иллюстратором моды и дизайнером текстиля, а в 1925 году американский журнал "Вог" вышел с рекламой "оптического платья" от Сони Делоне на обложке. Вместе со своим мужем (художником Робером Делоне) участвовала в оформлении Парижской Всемирной выставки 1937 года, для которой создала панно величиной в 235 кв. м. Ее работа была отмечена золотой медалью. В 1939 году она основала салон под названием Realites Nouvelles ("Новые реальности"), существующий и поныне.
В 1930-е годы была близка к абстракционистским поискам Кандинского, Мондриана, Б.Хепуорт, М.Сёфора.
Известна также как иллюстратор книг, работала также над скульптурой, керамикой и акварелями.
Соня Делоне — первая художница, имевшая персональную выставку в Лувре (1964). В 1975 она стала офицером Ордена Почётного легиона.
ozartsetc_sonia_delaunay_peinture_11
+12 )
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Originally posted by [livejournal.com profile] tin_tina at Жриці, амазонки та чарівниці

Почуваюся останнім часом, наче несу на голові вщерть заставлену тарілками тацю, до якої весь час хтось щось докладає.
Все-таки - якось зліпила докупи "Жриць, амазонок, чарівниць". (Оповідь з кінця неоліту і бронзового віку)
http://divczata.org/knyzka/ya-zhilinska-zhritsi-amazonki-ta-charivnitsi.html

Це для любителів історії взагалі і феміністичної історії зокрема.
Від багатьох інших книжок цього останнього жанру "Жриці..." відрізняються тим, що в них не вигаданий жоден абзац.
Якщо ж трапляються неточності або щось написане досі застаріло, то додана примітка.
Приміток взагалі чимало... Я це люблю.

Наскільки зуміла, використала українські переклади античної (і ще давнішої за античну) літератури, намагаючись ревно триматися традиції.

Єдине, що собі дозволила - поміняти Єлену на Гелену, щоб краще відтворити догомерівські часи. Але свою провину перед Єленою спокутую найближчим часом.

Дуже втішуся, якщо "Жриці..." комусь та сподобаються.


Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/380477.html
[identity profile] czeburek.livejournal.com
Надибала сьогодні один суто український феміністичний ресурс. І там вже нарила таку статтю, тема якої мене давно цікавила. Правда інфа з неї не порадувала... Ось,

П’ять міфів про становище жінки в традиційній українській культурі

http://povaha.org.ua/pyat-mifiv-pro-stanovysche-zhinky-v-tradytsijnij-ukrajinskij-kulturi/
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
14.Мэдс/MadC
Клаудия Вальде, также известная как MadC, художница граффити из Германии. Известна своими крупномасштабными картинами.
Mad-C-1-370x185
Официальный сайт
http://madc.tv

MadC_Dinowall_20120917_34091

1madc

21

7348018516_7ce1beba2b_b

MadC-700-Wall-detail-Germany-2010

MadC-KlarkKent

opct_a63e1e0724a5b56abf4521bdeeab516bd5cca76b

opct_1b65267e265047d740642b0800c0e752c6b47976

12oz-dare-madc-tribute-1

MadC_London_20130816_6223_L

15. Олек/Olek
Агата Олек (Agata Olek)родилась в Польша и на данный момент живет и творит в Нью-Йорке. Она мастерица крючка и благодаря ему превращает пространства, объекты и людей в полотна для своих диких вязанных творений. "Для меня очень важно создавать вещь, которая будет работать на двух уровнях: концептуальном и визуальном," говорит она для Huffington Post. "Обычный прохожий увидит только быка в розовом камуфляже. Но за ним стоит определенная история и смысл. Это относится ко всем моим работам."
olek-03
Официальный сайт
http://oleknyc.com

1o-olek-900

06.-OLEK

12

Artists_Ball_table_Olek_20140416_DIG_039_Jonathan_Dorado_photograph

brooklyn-street-art-olek-north-carolina-06-12-web

Olek_TEIF

olek-IMG_2153

01

OLEK-AT-TONYS-05

london-taxi_2245111k

16. Кристина Анджелина/Christina Angelina
Родом из солнечной Калифорнии, Кристина Анджелина стала яркой дебютанткой на фестивале уличной живописи в Монреале. Работая над украшением городского ландшафта, она также выполняет заказы для таких заказчиков: Nike, Nylon Magazine, Microsoft, the Academy of Motion Pictures Arts and Sciences, CAA, Heineken, Neiman Marcus и Christian Louboutin.
rsz_feat-360x240
Официальный сайт
http://www.christinaangelina.com

fin_dac_angelina_montreal_01

Astronauta-Vecchio

Fin-DAC-and-Christina-Angelina

Fin-DAC-Angelina-Christina-in-Los-Angeles-USA-2

maxresdefault

salton-sm

Screen-shot-2015-04-17-at-9.07.29-AM

20130820-151522

PSFINAL-sm

tumblr_mxe2w3R0Uh1t0di1fo1_1280
17-25 )
25 крутейших художниц граффити.(Часть 1)
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
1. Инди184/Indie184
Инди184 родилась в Рио-Пьедрас, Пуэрто-Рико (Доминиканская Республика), живет и работает в Нью-Йорке, США. Она известна в Нью-Йорке своим простым, но игривым стилем граффити где переплетаются буйные цвета с сердечками, звездами и пузырьками.
tn_indiewah
Официальный сайт
http://indie184.com

6a00e553d45a2a883301901e6ae550970b

Indie184-Bliss


6a00e553d45a2a88330191046298af970c


2830_ORIGINALE

indie_01

indie_184_so_alive

Indie_Ecstasy

indie_montreal-620x373

indie184_havefun

Indie184_Untitled_painting1


2. Нина Мораиш/Nina Moraes
Нина Мораиш-29-летняя бразильская художница граффити признанная во всем мире.
Её работы выделяются четкими линиями и частым использованием сказочных мотивов.
Sem título
Официальный сайт
http://www.ninamoraes.com.br

1DE7128FE6B9E87E509857D9_EC9AA_Nina_Horizontais_Grand_0000_Layer_3

3F276B31A69242728E82ED45_996BE_Nina_Verticais_0020_Layer_3_copy_2

4761718901_e04ccdc183_b

A1A76CE5AFC853FB75E0E40A_5E467_Nina_Verticais_0025_Layer_1_copy_2

capa1

destaque_nina

0B84BB4CBB8B2230306B7E7E_97147_Gus_Vertical_0027_Layer_12

love_it_01

nina-moraes

nina_moraes_skate_arte


3. Кашинк/Kashink
Кашинк-художница граффити из Парижа, специализирующаяся на изображении толстых, волосатых, четырехглазых мужчин, которые играют всевозможные роли, начиная от гангстеров и заканчивая шаманами. Художница бросает вызов гендеру в своих работах на стенах.
"Мой псевдоним Kashink-это звукоподражание из комиксов," объяснила она в интервью Global Street Art. "В комиксах, которые я читала в детстве, именно этим звуком обозначали действие."
О своих усах она говорит: "Я рисовала их каждый день, пока не сделала себе татуировку".
kashink-mustache-france-wynwood-street-art-miami-sean-was-here
Официальный сайт
http://www.kashink.com

17056582085_91a186fc2c_b

tumblr_nna2lvBbjJ1sd6z9wo1_500

0_cafca_98f38381_orig

932546

9376258047_7cfb7e4be3_b

aCooperKashink1556

KASHINK3

Kashink-Overunder-15

See-No-Evil-2012-Kashink

kashink-3
4-13 )
25 крутейших художниц граффити.(Часть 2)
[identity profile] meimuna.livejournal.com
"Неодружені дівчата зазнавали жорстоких кепкувань та знущань з боку громади. Зокрема, після 22-25 років їх називали «сива», «стара», «підстаркувата», «стара дівка» тощо. Старші жінки могли ображати неодружених дівчат через те, що у них вбачали потенційну спокусу для чоловіків"
http://ethnography.org.ua/content/nu-shcho-zamizh-shche-ne-vyyshla
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Читаю зараз дуже цікаву книжку, що її написала Марія-Тереза Асмар, християнка з Асірії (днешній Ірак, а тоді - частина Османської імперії). Ця жінка була піонеркою в галузі жіночої освіти в регіоні, що зараз називають Ближнім Сходом. Ще в першій половині 19 сторіччя вона заснувала жіночий коледж в Багдаді.
Я переклала зі скороченнями цей фрагмент (за виданням "
Memoirs of a Babylonian princess", 1844, London : H. Colburn, vol.1, з розділу VII).
"Тим часом, коли я перебувала у будинку мого друга, мені прийшов на думку проект, на який я надалі спрямовувала всі мої сили; а саме, запровадити установу з навчання жінок. Це був проект, що я плекала з ранніх років. Я не була цілком позбавлена засобів. З тим невеликим статком, що в мене ще лишався, разом з допомогою мого друга, що був багатієм і чию співпрацю я не втрачала надію одержати, я мала певну надію спромогтися здійснити моє бажання. Коли я перше торкнулася цієї теми, мій покровитель не хотів і слухати про це, а поставився до цього, як до маячливого прожекту, які міг з'явитися лише в надто оптимістичній чи навіть розладнаній уяві і не здатен був призвести до будь-яких позитивних результатів. Однак, мене було нелегко знеохотити.
Я намагалася збільшити його ентузіазм, размальовуючи в настільки яскравих кольорах, наскільки тільки могла, до якої слави призведе порятунок слабкої статі з нижчого становища, морального та фізичного, в якому вона досі перебуває, та яке щастя супроводжуватиме тих, хто допоможе підвести її до того стану корисності, для якого її створив милостивий Творець.
Яким чином, питала я, були вони принижені до цього становища? Невіглавством. Хто змусив їх залишатися в цьому невіглавстві? Хто збудував греблю, що відводить потоки розуму від їхніх умів? Чоловік. Лише чоловік є винуватцем.Спочатку він відмовляє жінці в засобах досягнення знання, а потім користується її невіглаством, наслідком його власної зневаги, заради виправдання презирства до своєї жертви.
Read more... )

Потім засновницям цього жіночого коледжу все зіпсували християнські місіонери, але це вже інша історія.
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Страшненький текст від Остапа Вишні. Звідси
"Медичного персоналу на селі небагато… От і тут… Село величеньке, хуторами з усіх боків оточене, а лікарня за вісім верстов.
Проте, дякувати милосердному, санітарна неписьменність серед населення потроху ліквідується…
Чимало маємо тут «фахівців» од всіляких хвороб, починаючи від «зглазу» й кінчаючи «сказом», але в жодній галузі так не усвідомився люд православний, як в галузі гінекології, науці дуже делікатній і дуже на селі потрібній…
Не помилимося, коли скажемо, що, мабуть, чи не кожна особа жіночого роду, хоч трішки, а таки знає, що робить, коли лелека кружляє над хатою, щоб принести щасливому хлопчика чи дівчинку…
А є чимало таки й добрих спеціалістів-гінекологів, що мають велику практику, заробляють яйця копами, а полотно сувоями й вирішують гінекологічні справи значно швидше й рішучіше, як харківський професор Хажинський…
Ррраз — і є!
Клінік, операційних кімнат ще нема — операції робляться в хаті або в коморі, або в клуні. Професорують здебільша жінки, але є гінекологи й чоловіки…
Є навіть, як мені розказували, просто собі дяк, що може вам зробить операцію, як оріх розкусити.
Read more... )
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
d92b15e2eaa3
"Автопортрет"
Елена Львовна Кульчицкая (1877-1967)-украинская художница, график, народный художник УССР-1956г.. Оставила после себя более 4 000 художественных произведений.
Елена Кульчицкая очень ярко проявила себя в живописи, грифике и сакральной живописи (создала уникальный иконостас), ковроделии, даже в проектировании мебели.
Офорты "При лампе", "Возле колодца", ксилографии "Довбуш", "Зима", цикл "История княжеских времен", многочисленные линогравюры, среди них цикл "Украинские писатели" значительно приблизили украинскую живопись к Европе.
12kartina_0
"Портрет девушки в украинском костюме"
Большую художественную и научную ценность имели её альбомы акварелей "Народная архитектура западных областей Украины" и "Народная одежда западных областей Украины". Оформленные Елены Кульчицкой книги вошли в золотой фонд украинской книжной иллюстрации ("Слово о полке Игоревом", "Тени забытых предков", "Лис Никита"). Она была пионером художественного оформления детской книжки на западноукраинских землях.
Много сил художница отдала ковроделию. Она создала произведения из эмали, бронзы, майолики.
В 1967 году художница стала лауреатом Государственной премии УССР им.Т.Г.Шевченко. Ее произведения с успехом экспонировались во многих городах мира.
Национальный музей во Львове имени Шептицкого в 2013 году издал полный альбом-каталог, в который вошли 347 репродукций работ Кульчицкой.
В 1971 году в её квартире был открыт мемориальный музей её имени.
71397867_1252616327_upload_dyb_1048
+14 )
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
600001
Лукреция Орсина Виццана была итальянской монахиней в монастыре Святой Кристины в Болонье. Вероятно она приняла постриг в восемь лет и жила там до конца своей жизни. Лукрецию обучала её тетка Камилла Бомбаччи/Camilla Bombacci, которая была органисткой при монастыре и Оттавио Верницци/Ottavio Vernizzi. Работы Виццана находятся под влиянием музыкального стиля stil Moderno (Seconda prattica) музыки.
stil Moderno (Seconda prattica) — это стиль, который принес в музыку эпохи Возрождения монодию, импровизационную монодию (она развилась в оперные арии и инструментальные сонаты), декламацию, и recitar-cantando (которые развились в декламацию, оперные речитативы и оратории). Новый стиль обогатил церковную службу инструментальными вставками-сонатами da chiesa (церковные), которые могли заменять хоровые части в отдельных разделах службы; отсюда обозначения: alla Levatione (для возношения даров), Graduale (для градуала) и т. д.

Мотеты(вокальное многоголосное произведение полифонического склада) Лукреции Виццаны были опубликованы в "Componimenti Musicali де motetti concertati эль Più Voci" в 1623. В основном это были дуэты и соло для Генерал-баса/basso continuo. Кроме того во многих монастырях использовали мотеты для двойного хора.


+2 )
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
faith_1993
Фейт Рингголд (1930~) позиционирует себя, как художницу, ораторку, писательницу и скульпторку. Наибольшую известность ей принесли её работы в технике квилтинга (изготовление стёганых изделий).
Она родилась в 1930 году в Нью-Йорке(Гарлем) и стала новаторкой в создании стёганных одеял (квилтинг), как объектов искусства. Работы Фейт Рингголд стирают грань между "высоким искусством" и "ремеслом", объединяя вместе рисунок, шитье по ткани и рассказывание историй.
tumblr_mba580i9j91qb1i2wo1_1280
В 1970-х Фэйт выразила протест против выставки в Школе изобразительных искусств в Нью-Йорке, так как все участники были мужчины. Она объявила, что если организаторы не включат в состав выставки пятьдесят процентов женщин, начнется "война". Вскоре к Ринголд присоединилась критик Люси Липпард/Lucy Lippard и возникла группа влияния под названием "Женщины-художницы бунтуют" (Women Artist in Revolution, сокращенно WAR — "война"). Группа выражала протест против дискриминации женщин на ежегодных экспозициях в Музее Уитни, ратовала за увеличение процента женщин-участников до 50 процентов.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Арт-феминизм
Работа Рингголд находится в постоянной коллекции многочисленных музеев, включая Музей Соломона Гуггенхайма, Метрополитен-музей, Нью-Йоркский музей современного искусства и других.

Кроме того, она написала и проиллюстрировала семнадцать детских книг.
+9 )
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
24-idees-seconde-dessins-traditionnel-LG
Мишель Курнуайе (1943~)канадская аниматорка.

Она училась графике, фотографии и анимации в Квебеке, Англии и Италии. В 1970-х она работала в качестве сценографа, художницы-постановщика, художницы по костюмам и сценаристки на нескольких кинокомпаниях в Квебеке.

Мишель Курнуайе выиграла приз Канадской государственной службы кинематографии в номинации "Анимация" и конкурс молодежной студии в 1989 году. Призовой фонд премий позволил ей отснять анимационный короткометражный фильм "A Feather Tale (La basse cour, 1992)".

Основная тема её работ конфронтационные отношения между женщинами и мужчинами.

+1 )
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
Suzi_Quatro_-_TopPop_1973_3
Сьюзи Кватр (1950~) — американская рок-певица, автор песен, музыкант (бас-гитара и клавишные), продюсер, актриса, радиоведущая. В 1970-х годах на волне глэм-рока Кватро имела огромный успех в Великобритании, Европе и Австралии; она выпустила серию хитов, общий тираж которых превысил 45 миллионов.

Читать дальше )
Сьюзи Кватро оказалась одной из первых в истории рока женщин, которая собрала собственную группу, причём группу мужчин. "Я стала первой успешной женщиной в рок-н-ролле, которая возглавляла ансамбль мужчин и серьёзно играла на инструменте. Этого не было ни до, ни после меня", — говорила певица в интервью лондонской Express. Читать дальше )

https://ru.wikipedia.org/wiki/Кватро,_Сьюзи
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
94973c84257028d714994b93e19b4f93
Матико Хасэгава (1920-1992) одна из первых японских художниц, начавших рисовать профессионально мангу(японские комиксы)
Читать дальше )

https://en.wikipedia.org/wiki/Machiko_Hasegawa
[identity profile] syn-snow.livejournal.com
Жоголь Людмила Евгеньевна (1930—2015)—украинская художница, мастерица гобеленов. Народный художниу украины (1994), академик национальной академии архитектуры Украины(2000), обладательница ордена Княгини Ольги III степени(2000), Лауреат Премии "Женщина III тысячелетия"(2006), лауреат Премии им.Е.Билокур(2007).
ZG00
Родилась в городе Киеве. художественное образоване получила в львовском институте декаративного искусства.

Сама выполяла эскиз будущего гобелена. Потом делала картон в натуральный размер будущей работы. Работы мастерицы выполняли вручную на гобеленовой фабрике в Решетиловце. Основная тема работ-цветочный гобелены, созданные в редкой технике гобеленов-монфлор.
JOG01H
Гобелен-триптих "Как не любить эту землю". Центральная часть триптиха. 1980-е гг.
В 1980-х годах была главой советского Союза художников УССР. Благодаря этой должности побывала во многих странах-Франции, Италии, Норвегии, ливане, Египте, Кубе, Швеции, Дании.

Гобелены Людмилы Жоголь украшают интерьеры украинских отейлей "Киев", "Русь", "Москва", "Днепр", а также киевского Дома кино. Также её работы есть в коллекциях художественных музеев разных городов Украины и Европы.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Жоголь_Людмила_Євгенівна
+4 )
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] vaenn в і про "жіночу" Другу світову

Завдяки тому, що зі мною наполегливо ділилися враженнями від читання мемуарів Маннергейма, я – зненацька! – дізналася про існування Lotta Svärd і вкотре переконалася, що історія кружляє-таки дивними манівцями. Ні, воювати в прямому сенсі в першій половині ХХ століття фінок  не брали. Але виконання “ісконно жіночих” функцій організували з розмахом.

У вікі-телеграфному стилі: “лотти” – це жіноче парамілітарне об’єднання, що існувало з 1918 по 1944 роки. Створене воно було заради того, щоб годувати, лікувати, забезпечувати вояків шюцкора. “Ну просто як тисячі наших волонтерок”, – вигукнула я. Та під час Зимової та Другої світової функції “лотт” розширилися (до участі ПВО-бригадах включно), як і їхня кількість. На кінець війни для Фінляндії “лотт” було під 240 тисяч жінок, що складали найбільшу в світі (стверджує Вікі) допоміжну добровольчу службу.

Маленьке продовження та трішки фоток - де й завжди.
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] tin_tina в Женщины Древней Руси
Перегортаючи знову цю книжку - варто її читати, але тим прикріше відзначати її хиби, зокрема, повне ігнорування як українських документів, так і української історіографії. Хоча б задля цікавості порівняти правове і соціальне становище "московиток" і "русинок" (зокрема, волинянок), що там спільного, що відмінного. Ну й ляпи вдалося б прибрати. Скажімо, Анастасія, донька Ярослава Володимировича, не переходила в католицтво перед одруженням. Навпаки, це її майбутній чоловік і так само майбутній угорський король Андрій, а тоді ще втікач з Угорщини Ендре хрестився у Києві, де знайшов притулок (до того був язичником). І не міняла Анастасія імені на Асмунду. В угорських джерелах вона відома як королева Несте, натомість Асмунд - це монастир, де, згідно з легендою, вона була похована.

Read more... )
Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/366422.html
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] freya_victoria в post
У праці "Опис України" Гійома Левассер де Боплана (1650 р.) розповідається про те, "як дівчата залицяються до парубків": "Тут, на відміну від звичаїв та традицій інших народів, дівчина першою звертається до парубка, якого собі сподобала. Їхній (український) традиційний та незламний забобон майже завжди дівчині в цьому допомагає, та й вона більш певна успіху, ніж парубок, коли б наважився першим свататися до обраної дівчини".

"Жінка в суспільному житті України за козацької доби".
"Українки в історії", Киів, "Либідь", 2006
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Витяг з досліджень Левицього про порядок здійснення розлучень від [livejournal.com profile] tin_tina. Насправді казати, що вони здійснювалися "без участі церкви" - це не зовсім точно. Могло бути і за її участю. Перший відомий нам розлучний лист взагалі був виписаний донькою єпископа, Марушею Борзобагатою-Красенською.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

Трішки довго, але, думаю, в такому випадку це не є великим недоліком. Сухої теорії мало - переважно представлення реальних судових шлюборозлучних справ.

Оригинал взят у [livejournal.com profile] freya_victoria в Про шлюб, розлучення та материзну
"Як видно з документів Люстрації Барського староства 1565 р., шлюбне право інколи зводилося на українських землях до двох пунктів: "Коли певний чоловік звичаєм прикордонним, самовільним, візьме собі чиюсь дівчину або вдову, або розведену за дружину і з нею забажає жити, в такому випадку дає три гривні на замок; хто бажає дружину відпустити, або дружина чоловіка, то той, хто дає тому причину (привід), платить три гривні".
Таким чином шлюби й розлучення укладалися без участі церкви і навіть без участі світської влади. Останню лише ставили до відома про домовленість, яка відбулася, та сплачували мито.

Особливістю українського звичаєвого права була материзна. Так звалася нерухомість, частіше - наділ землі, що входила до посагу. Материзна не належала до загальносімейного майна, не ділилася між окремими членами сім'ї, а передавалася по жіночій лінії і становила окремий жіночий майновий інститут. Навіть після бездітної дружини, за звичаєвим правом, чоловік мусив передати отримане за дружиною майно її батькам."

"Жінка в правовій культурі українського народу"
"Українки в історії", Киів, "Либідь", 2006

Profile

feminism_ua: (Default)
Свобода, рівність, сестринство

August 2017

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 07:41 pm
Powered by Dreamwidth Studios