[identity profile] maryxmas.livejournal.com
Margret Satterwaite
#запискикриминолога
#16ДнейПротивНасилияrus и Миф №2 - "миф о короткой юбке" (уже меньше буков и даже картиночка на тему есть)
Пострадавшие "провоцируют" насильников своей манерой одеваться
Открытая откровенная одежда - свидетельство "лёгкого поведения" и доступности, и приглашение к насилию.
Реальность: не установлено абсолютно никакой статистически повышенной виктимности в зависимости от стиля одежды
(за исключением склонности определенного типа насильников к определенным видам форменной одежды).
Само понятие "фривольной, провоцирующей" одежды является логическим абсурдом.
Наверное, нет более распространенной, и в равной степени бессмысленной и оскорбительной, глупости, которую почти неизменно слышат и пережившие сексуальное насилие, и все остальные, когда о нём, этом насилии, заходит речь, как обвинение пострадавших в том, что они сами напросились на насилие, спровоцировав действия насильника якобы слишком фривольной и открытой для данного социума (?) одеждой.Read more... )
[identity profile] maryxmas.livejournal.com
Margret Satterwaite
#запискикриминолога

Продолжаем наши посвященные мифам о сексуальном насилии #16днейпротивнасилияrus - 2016 Один день - один миф (многобукав, но прошу всё-таки уделить этому внимание))
Итак, Миф №1: Сексуальное насилие - это когда имеет место применение физической силы, а нежелающий быть изнасилованным должен сопротивляться, если действительно этого не желает.
Реальность: Физическая сила применяется в меньшинстве случаев насилия. Сопротивление оказывают примерно 10% объектов насилия.
Почему это миф №1? Очень просто. За много лет в моей практике основной и первейшей проблемой, с которой сталкивались и я и все коллеги, было непонимание в равной степени среди обывателей, и среди специалистов (правоохранителей, медиков, а нередко, и психологов), ЧТО собственно такое НАСИЛИЕ.
Спросите у своих знакомых, друзей, соратников, что такое "изнасилование", по их мнению. Спорю, что подавляющее большинство ответят вам: это когда тебя превосходящей силой принуждают к половому акту. Только вот это абсолютно не совпадает с сутью понятия "насилие".
Сексуальное насилие - это не применение силы, это - неконсенсуальность = отсутствие добровольного согласия.
Read more... )
Однако, в аспектах, связанных со стрессом, сильным эмоциональным переживанием и связанностью социальными нормами, нам давно пора переходить к более важному и точному правилу: "Только ДА значит ДА".
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Originally posted by [livejournal.com profile] maryxmas at жіночий кінозал
хотіла нагадати:
якщо ви хочете влаштувати кіноперегляд з приводу 16 днів проти гендерного насильства -- отут лежать 12 фільмів з українськими субтитрами.
а отут -- до них методичка з фактажем і можливими питаннями для обговорення.

а тут -- книжки і ролики соціальної реклами

беріть, поки екс-уа ще живий.
[identity profile] teggen.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] teggen в 5:1 не в пользу страпона


Сподобалась вибірка матеріалів зі згадкою слова "страпон". Людина узяла новини з цим словом в англомовному (Гугл) та російськомовному (Яндекс) інтернеті й порівняла. Результат - в англомовному сегменті слово частіше використовують за прямим призначенням - у зв'язку із сексом, вираженням гендерної ідентичності, пегінгом, або ж у нейтральных замітках.

Натомість в рос. сегменті "страпон" частіше використано в контексті влади, контролю, домінування, загрози (в тому числі національної).

Цитата:
"Использовать страпон как политическую метафору — это чисто русскоязычная фишка, в то время как страпон как секс-игрушка упоминается достоверно реже. На один материал про пеггинг как пеггинг приходятся десятки страпонов «Правого сектора», каких-то непонятных ряженых казаков, страпонов как орудия народной войны и далее в том же духе".

Тож, як би нас не переконували, що секс сприймається лише в якості невинного задоволення, міріади роликів з матчем Бразилія-Німеччина, залиті на ПорнХаб, доводять протилежне. Для наочності використаю затерте порівняння з айсбергом. Частина над водою, це секс як секс, частина під водою, це секс=влада.
Однак, нам наполегливо продовжують доводити, ніби існує виключно 10% над водою, а під нею ніц нема, лише вигадки. Аби побачити протилежне, не треба надмірно напружуватись. Можна просто проглянути виливи колективного безсвідомого в політичних/національних срачах на Ютубі, в коментарях на ФБ, заголовках новин, чи подумки перерахувавши матерну лексику.

Існує міф про те, що ображені фемки - ханжі, які бояться, заздрять, чи просто не люблять ті 10% над водою. Правда ж у тому, що чимало з тих, хто витягає довод, про "10%" насправді ратують за "90%", без котрих 10 для них не гратимуть такими ж яскравими барвами та багатством значень, а у клінічних випадках навіть втратять смисл.
[identity profile] masha-belko.livejournal.com
Я говорила, що ми не прощаємося з Кідж Джонсон, і так воно, власне, й вийшло. Цього разу представляю на суд колежанок її оповідання про справжнісінький світ різнокольорових поні... що жахає навіть бувалих поціновувачів горору.
Скачати, як і раніше, можна тут:

http://www.ex.ua/105735875

Триґери: зображення фізичного та психологічного насильства, в тому числі над тваринами.
[identity profile] masha-belko.livejournal.com
Щойно відредагувала та виклала в мережу український переклад цього чарівного оповідання. Всім, хто жадає якісного текста-"дзеркала", читати обов'язково.
Качати, як завжди, тут:
http://www.ex.ua/105735875

І так, на цьому ми з Кідж Джонсон аж ніяк не прощаємося...
[identity profile] masha-belko.livejournal.com
"Доньки Шахерезади" знову з вами, як я й обіцяла! По-перше, я спробувала конвертувати тексти у декілька різних форматів. По-друге, у проекті поповнення! Те саме скандально відоме оповідання Рейчел Свірської. Оповідання, що стало одним із формальних приводів для початку "Г'юґоґейту". Тепер і українською.

Викладаю посилання на новостворену сторінку проекту на ex.ua. Оповідання поки що не одержали окремих сторінок через свою нечисленність.

http://www.ex.ua/105735875

P.S.: про всяк випадок попереджаю про триґери у Свірської. Присутні опис фізичного насильства та лексика, що стигматизує.
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Будь ласка, підпишіть, якщо ви ще не підписали.
Якщо у вас є якісь проблеми з підписанням, напишіть, будь ласка, в їхню техпідтримку: support.petition@apu.gov.ua та тут в коментах, щоб я теж знала.

Originally posted by [livejournal.com profile] freya_victoria at І ще одна важлива петиція
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Петиція щодо ратифікації Стамбульської конвенції викладена на сайті Президента. Мені підказали, що їй місце саме там, а не на сайті Ради, де вона була раніше. Реєструватися та підписувати там зручно та просто.
Якщо вам небайдужа ця тема, підпишіть. Нам це насправді потрібно.
Текст петиції:
"Мережею шириться флешмоб проти замовчування насильства #‎яНеБоюсьСказати. Величезна кількість українських жінок розповідає про те, що їм довелося пережити.
Масштаб насильства величезний!
Просимо Верховну Раду ратифікувати Стамбульську конвенцію Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством проти жінок та домашнім насильством, яку Україна підписала в 2011 році.
Стамбульська конвенція наголошує на тому, що обов’язком кожної демократичної європейської держави є повністю викорінити насилля в усіх його формах, а також створити систему запобігання насильству над жінками та належного покарання винних.
Ратифікація конвенції зобов’язує державу вжити низку заходів для запобігання і викорінення домашнього насильства. Держава повинна створити незалежний орган, який вироблятиме цілісну скоординовану політику протидії домашньому насильству; розробити форми співпраці з жіночими громадськими організаціями; збирати та аналізувати статистичні дані.
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 2001 року передбачає створення кризових і медико-реабілітаційних центрів для постраждалих органами місцевих влад, як і проведення низки інших заходів протидії насильству. Попри це, на жаль, більшість положень так і залишаються лише прописаними на папері.
Ратифікація Стамбульської конвенції повинна істотно наблизити Україну до європейських стандартів запобігання домашнього насильства, а її реалізація – стати запорукою державного захисту постраждалих.
«Реалізація de jure та de facto рівності між жінками та чоловіками є ключовим елементом у запобіганні насильству стосовно жінок»
Преамбула Стамбульської конвенції
Існує Проект Закону України “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції)”. Проте, на жаль, поки що законопроекти відкладені у шухляду.
Зволікати не можна, треба ратифікувати!"

Я використала частково текст статті Оксани Хомей. Сподіваюся, пані Хомей вибачить мене за це. Не було часу писати власний текст та, мабуть, я б не написала краще... А зараз треба діяти швидко, поки тема "гаряча".
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Мене зацікавіло, як реагують чоловіки на флешмоб. Трохи прикладів з моїми коментарями.
Багато таких, яких читати огидно:




"у відповідь на антимужиковий флешмоб ‪#‎яНеБоюсьСказати‬
пропоную відреагувати дзеркальним флешмобом ‪#‎бабаДінамо‬
Знаєте, в кожного в житті трапляються різні випадки, але це не значить, що всі навколо ідіоти)"

Хороше порівняння! Не отримати сексу, коли розраховував (ще питання, якого біса розраховував), чи бути згвалтованою чи побитою, або і те, і інше разом...

"‪#‎янебоюсьсказати‬
Я ходил по тем же самым улицам и бродил в тех же подворотнях, в которых бродили и вы.
Ни разу ко мне никто не приставал и не домагался.
#янебоюсьсказати, что некрасивым уродом быть хорошо и выгодно в нашем обществе."

Це не тому, що страшний, це тому, що чоловік, і для нього ризик домагань та сексуального насильства мінімальний, якщо він не в тюрмі.

‪#‎яНеБоюсьСказати‬
Прошу прощения у всех девочек к которым не приставал!
А ведь мог прецендент создать...

Нема чого сказати. Просто ідіот.
‪#‎яНеБоюсьСказати‬ шо вы заебали своим #яНеБоюсьСказати

Звісно. Баби, замовкніть.

‪#‎яНеБоюсьСказати‬
Начиная с 27 лет я регулярно сталкивался с этим насилием. Или давлением, называйте как хотите. «Пора, чего ты ждешь?», «Дима, без этого уже никак». И вот так несколько раз в месяц, регулярно.
Она не останавливалась на одном «совете». Мы видимся практически каждый день. И каждый божий день я чувствую это давление в ее взгляде. Она будто сканирует меня, пытаясь найти еще один изъян.
Все это заставляет меня усомниться в себе. «А может она права? Неужели пришло время?» Ведь уже скоро 30, а я все еще ни-ни.
Но ведь мне и так комфортно. Как казалось.
Но #яНеБоюсьСказати ! Я решил сказать это в голос, чтобы закрыть вопрос раз и навсегда.
Нет!
Нет, Vikа Prudnyk, я не буду покупать крем для лица из новой линейки!

Ахаха, яка чудова тема для жартів!

‪#‎ЯНеБоюсьСказати‬
неоднократно я самым нефеминистским образом объективировал граждан женского гендера, похотливо домогался их, они уступали, потом я получал в ответ взаимность и в итоге получались чистые и светлые романы со временем перераставшие в близкородственные дружбы или длящиеся до сих пор в формате любви.
всех с днем поцелуев!

Дуже дорослий дядько це написав, невже не розуміє різниці між залицяннями та домаганнями?

#‎ЯНеБоюсьСказати‬ що не бив, не гвалтував, не домагався... І загалом - у мене навіть з колишніми досі добрі стосунки) Тому всіх гарних людей - із Днем поцілунків)

І ще один:

‪#‎янебоюсьсказати‬
Не боюсь сказать, что никогда не применял никакого насилия по отношению к барышням. (И вообще почти всегда джентельмен, ггг).
ПС. Ночные звонки или сообщения по "пьяному тарифу" не в счет.

"Я не такий." Це важливо. Це зовсім міняє ситуацію!

Але є й дуже обнадійливі відгуки від чоловіків:

‪#‎яНеБоюсьСказати‬ Очень нужный флешмоб, спасибо всем, кто участвует. Жаль, что есть о чем рассказывать.
Нет, не жаль, а страшно. Хотя и жаль тоже.
Спасибо, что проходите через это еще раз, выносите на публику. Представить себе масштабы, не видя таких свидетельств, практически невозможно, даже если сам являешься жертвой насилия.
Я, благодаря этому мобу, в чем-то поменял свои взгляды. И, хотя по-прежнему считаю, что решать проблему сексуального насилия бессмысленно в отрыве от решения проблем с насилием вообще, но начал немного по-другому видеть проблему сексуального насилия в частности.

‪#‎яНеБоюсьСказати‬ - прочитав кілька жіночих сповідей і кинув, бо це жах. але це правда. і від того ще більш страшно.

‪#‎яНеБоюсьСказати‬ - сейчас мне кажется, что это самый впечатляющий флэшмоб с тех самых пор, как был выдуман значок хэштэга.
ужасный мир, ужасные мы, полулюди-полунелюди.
Побіг по соцмережах новий хештег - ‪#‎ЯНеБоюсьСказати‬, якось так. І там різні леді розповідають історії про домашнє та інше насильство над ними. Насильство фізичне, психологічне і всіляке. Леді - відомі й не дуже. Історії - судячи з усього - всі реальні. І страшні.
Я сам - далеко не ідеал сімейного життя. Дуже далеко. Але більшість цих історій морозить і мене. Тому мені оце, як досліднику, цікаво: а коли деякі наші ура-патріоти й борці за "традиційні цінності" влаштують, замість мордобиття голубих, яку-небудь акцію проти цілком гетеросексуальних мужиків, котрі реально піддають своїх дівчат/жінок тортурам?
Чи це якраз - "наші цінності"?

оце почитавши ‪#‎яНеБоюсьСказати‬,
нарешті усвідомив МАСШТАБ
і зрозумів, чого це з таким милим і інтелігентним мною
кілька разів явно відмовлялися їхати в ліфті жінки,
наприклад. тепер понятно.

Багато хто дивується масштабам ‪#‎яНеБоюсьСказати‬ – що сексуального насильства навколо нас так багато. Я знав: мені, як істоті не надто маскулінній і взагалі неплотоядній, жінки часто довіряли і розповідали. Добре, що тепер будуть знати й інші.
Головний момент, про який слід замислитись: щоб регулярно ґвалтувати й харасити мільйони жінок, потрібні мільйони чоловіків. Не серійні чікатіли це роблять, а звичайні пацани і мужики, яким вбили в голову, що мужність – це ставлення до жінки як до речі. І що треба проявляти «ініціативу», бо жінкам це подобається. І ще багато подібних фігонь.
Вбивали в голову не тільки чоловіки, на жаль. Це не знімає провини з ґвалтівників, але додає відповідальності всім іншим. План-мінімум для кожної порядної людини – не бути такою і не дати своїм дітям вирости такими.

Сижу в ахуе от историй ‪#‎яНеБоюсьСказати‬. В первую очередь, от их количества.
Честно, не мог подумать, что сексуальное насилие аж настолько распространено((

‪#‎яНеБоюсьСказати‬ (тыкнешь и все поймешь)
Одна из самых важных инициатив, которая стоит вашего внимания.

От историй под хештегом ‪#‎яНеБоюсьСказати‬ чуть не плачу.
Это не просто страшно и мерзко, это ломает жизни. Понимаю, что чувствует каждый, кто такое пережил.

Читать ‪#‎яНеБоюсьСказати‬ вдвойне страшнее, когда у тебя растет дочь... Всем умным, смелым, прекрасным, написавшим и промолчавшим — "спасибо" и "будьте счастливы, солнышки, пускай это никогда не повторится"...

Истории по тегу ‪#‎яНеБоюсьСказати‬ страшные и чудовищные, но именно потому и необходимые. Потому что без признания проблемы общество никогда не выздоровеет.

Практически под каждым постом ‪#‎яНеБоюсьСказати‬ в комментариях есть минимум один обиженный мужик, прискорбное зрелище конечно
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Дуже корисний флешмоб в фейсбуці - жінки розповідають про насильство та сексуальні домагання. Долучайтеся!
Зробімо ці проблеми видимими!
https://www.facebook.com/hashtag/%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D1%8E%D1%81%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8?source=feed_text&story_id=1309535079076235
[identity profile] czeburek.livejournal.com

Про факти алкоголізма в лавах ЗСУ почали говорити вже давно. Потім потрохи заговорили про кришування контрабанди, а місцями навіть не трохи. Час від часу спливають факти мародерства наших солдат. А от про ще один традиційний для військових конфліктів злочин - згвалтування жінок - тиша. Тіпа в такому помічені не були. А може просто вважають за норму. Тіпа самідуривинні.

Ще в січні на сторінці Тараса Чмута (є в ФБ, так і зоветься), тоді ще волонтера, я прочитала діаложик, в якому він казав, шо група його підопічних згвалтувала дівчину в одному з сіл, запідозривши її в співпраці з сепарами. І сказав шо це не перший і не єдиний такий випадок. Публіка сильно здивувалася, бо тоді ще навіть про аватарів особливо не говорили, тільки про Кіборгів, і Тарас зам`яв тему. І це тільки то, на шо я наткнулася. І ось знову побачила (це діалог з військовим, я заходила на його сторінку):

Безымянный

В Україні цим не переймаються, статистики не ведуть, про допомогу таким жінкам навіть не думають?
Стаття, яка на скріншоті теж має безпосереднє відношення до проблем жінок, вона тут:http://nv.ua/ukr/publications/zona-ato-stala-epitsentrom-poshirennja-prostitutsiji-82840.html

[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод главы "Violence Against Women: It Breaks the Heart, Also the Bones" из книги "Letters from a War Zone".
Сердечно благодарю [livejournal.com profile] caballo_marino за редакторскую правку и неоценимую помощь.

В начале 1983 года я прибыла в Ирландскую республику, чтобы выступить там с речью на конференции по порнографии, организованной Комитетом против сексуальной эксплуатации (CASE) в Дублине. Я просто влюбилась в Ирландию. Женщины, с которыми я познакомилась во время поездки, были такими неординарными. Меня поразила их стойкость, чувство юмора, внутренняя сила, сердечность, доброта. Поскольку интервью со мной транслировалось по ирландскому телевидению, многие люди на улице узнавали меня и вступали в разговор: пожилые женщины выскакивали из домов и бежали за мной по улице, чтобы поблагодарить за то, что я сказала о правах женщин; бегуны останавливались, чтобы сообщить мне: они согласны с тем, что порнография приносит вред женщинам (телевизионное интервью было очень враждебным, и они хотели отдать должное самообладанию, с которым я отстаивала свою позицию); люди на концертах, в пабах и везде, где я ни бывала, приветствовали меня. Несколько весьма недовольных, но при этом доброжелательных мужчин сочли нужным сообщить, что я неправа абсолютно во всем. Я наладила тесные связи с феминистками Республики, а также побывала на севере острова, где встретилась с феминистками из более обездоленной части Ирландии. Я была и остаюсь верной соратницей Женского движения Ирландии. Я очень обрадовалась, когда у меня попросили разрешения опубликовать это эссе в «Personally Speaking», сборнике сочинений ирландских феминисток, выпущенном издательством Irish feminist press. Это эссе никогда не издавалось в Соединенных Штатах.

Самое страшное в насилии над женщинами — то, что люди, включая самих женщин, не считают его насилием, когда его видят, совершают, или участвуют в нем — даже как жертвы. Самое тягостное для тех, кто борется за права женщин — то, что ты никогда не можешь считать самоочевидной и неоспоримой эту простую мысль: женщина — самое настоящее человеческое существо, которое страдает, когда ему причиняют боль.

Причинение женщинам боли — вещь настолько основополагающая для сексуального удовольствия мужчин, для социального и сексуального доминирования мужчин над женщинами, для экономического угнетения мужчинами женщин, что женщин привыкли считать особыми существами, которым Богом или природой уготована участь жить в том, что называлось бы насилием, если бы это проделывалось с мужчинами (человеческими существами). Но делают это с женщинами, а потому это не насилие — это всего лишь то, для чего они существуют.
Read more... )
[identity profile] deyatinor.livejournal.com
Короткий переказ змісту книги тут.
***
Усвідомлення чоловіком, що його геніталії можуть служити зброєю, яка породжує страх, слід розцінювати як одне з найважливіших відкриттів доісторичних часів на рівні з використанням вогню та першої примітивної кам’яної сокири. Від доісторичних часів і до наших днів, я вважаю, зґвалтування відіграє вирішальну функцію. Це не більше і не менше як свідомий процес залякування, в якому _всі_ чоловіки тримають _усіх_ жінок у страху (S. Brownmiller, Against Our Will: Men, Women and Rape).
***
Лише після 1980 року, коли зусиллями ветеранів бойових дій була узаконена концепція посттравматичного стресового розладу, стало зрозумілим, що психологічний синдром, який спостерігався о осіб, що пережили зґвалтування, насильство у сім’ї та інцест, був по суті таким самим, як у тих, хто пережили війну. Наслідки цього розуміння є такими ж страхітливими тепер, якими були й сто років тому: чоловіки зберігають та підтримують принижене становище жінок за допомогою прихованого насильства.
***
Подальші дослідження показують, що у жертв згвалтування стійкий посттравматичний стресовий розлад має високий рівень, порівняно з постраждалими від інших злочинів. Такий злоякісний вплив зґвалтування не дивина, якщо врахувати особливу природу цієї травми. Суттєвим елементом зґвалтування є одночасне фізичне, психологічне та моральне насильство над особою. Насильство, насправді - синонім зґвалтування. Метою ґвалтівника є залякати, поневолити та принизити свою жертву, зробити її повністю безпорадною. Отож, зґвалтування за своєю природою, умисно викликає психологічну травму.
***
Травмовані у сексуальному та сімейному житті жінки борються зі схожими проблемами саморегуляції. Проте, на відміну від чоловіків, їхні труднощі можуть посилюватися через недостатню толерантність з боку найближчих людей. Суспільство майже не дає дозволу жінкам на відкликання або на вираження власних почуттів. Намагаючись захистити постраждалу, рідні, кохані чи друзі можуть не звернути увагу на її потребу відновити відчуття автономії.
***
Жінки часто ризикують наївно, не усвідомлюючи небезпеки, або на знак протесту, зневажаючи її. Більшість жінок насправді не усвідомлюють ступінь чоловічої ворожості щодо них та воліють бачити стосунки між статями більш доброзичливими, ніж вони є. Так само жінкам подобається вірити, що вони мають більше свободи і вищий статус, ніж це є у реальності.
***
Традиційна соціалізація практично гарантує, що жінки будуть неготові до небезпеки, будуть заскочені нападом та погано вмітимуть себе захистити. (Bart and O'Brien, Stopping rape)
***
Жінки швидко засвоюють, що зґвалтування - злочин лише у теорії; на практиці стандарт того, що являє собою зґвалтування, встановлюється не на рівні насильства, якого зазнають жінки, а трохи вище рівня примусу, прийнятного для чоловіків.
[identity profile] deyatinor.livejournal.com
Originally posted by [livejournal.com profile] deyatinor at Джудіт Герман "Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства - від знущань у родині
Як зазначає сама авторка, книга завдячує своїм існуванням жіночому визвольному руху.
Книга написана на важку тему - про насильство. Як відзначає авторка, першим бажанням щодо знущання є бажання викинути його зі свідомості. Питання насильства і його впливу на жертв дуже важке і містить в собі протиріччя між бажанням викинути травму зі свідомості та прагненням розповісти про неї вголос. За думкою авторки, проговорення травми є необхідною передумовою до видужання.
Книга складається з передмови, двох основних частин та післямови.
Перша частина книги присвячена травматичним розладам.
У першому розділі розглядається історія вивчення психологічної травми. Вперше психологічна травма потрапила до уваги дослідників при вивченні так званої "жіночої істерії".Перші дослідження були зроблені Шарко, Жане, Броєром та Фройдом. Тоді вперше прозвучала думка про зв’язок наслідків сексуального зловживання у родині і проявів психологічної травми у більш дорослому віці. На той час тема можливості сексуального зловживання дітьми була табуйованою, тому дослідники відмовились від дослідження тематики травми.
Наступний виток інтересу до теми психологічної травми відбувався після 1 та 2 Світових воєн. Це було пов’язано з великою кількістю випадків воєнних травматичних неврозів. Через декілька років після закінчення обох воєн дослідження були згорнуті.
Наступного разу до теми психологічної травми повернулись у США наприкінці 60-х років. Це було пов’язано одразу з двома явищами: війною у В’єтнамі і розвитком феміністичного руху. Саме в цей час вперше почали обговорювати сімейне насильство, згвалтування, сексуальне насильство. Після 1980 року було проведено паралелі між бойовою психологічною травмою та травмою осіб, що пережили згвалтування, насильство у сім’ї або інцест.
Наступні розділи присвячені різним аспектам психологічної травми. Наведу їх назви: "Жах", "Втрата зв’язку", "Неволя", "Насильство над дітьми", "Новий діагноз". У цих розділах сформовано основні симптоми психологічної травми, а саме гіперзбудження, інтрузія (флешбеки та відігравання), констрикція (заціпеніння). У тексті присутні свідчення осіб, постраждалих від насильства (військові, жертви політичних репресій, жертви насильства у родині, в тому числі згвалтовані діти). Глибоко розглядається явище травматичної дисоціації (відщеплення травмованої частини та переведення її у підсвідомість). Розглядається, як насильство може призводити до того, що жертва стає співучасником агресора або втрачає волю до життя.
Друга частина книги присвячена методам допомоги постраждалим від насильства. Авторка пропонує трикрокову методику терапії, яка включає у себе відновлення безпеки, проговорення травми та оплакування, відновлення зв’язків. У окремому розділі розглядається використання групової психотерапії при лікуванні психологічної травми.
У книзі багато різних свідчень, причому авторка розглядає також проблеми, пов’язані з відновленням справедливості (наприклад, якщо жертва подає на гвалтівника до суду).
Сторінка книги на сайті видавництва (там є декілька сторінок для тих, хто хоче скласти своє враження) - http://starylev.com.ua/psyhologichna-travma-ta-shlyah-do-vyduzhannya
Статті з перекладом деяких частин книги - http://lev-chuk.livejournal.com/tag/herman%20judith
[identity profile] ksyuhin-i-ya.livejournal.com
1. Жестоко убитая и сожженная студентка Запорожского медуниверситета, 18-летняя Светлана приехала на учёбу из Херсона.
Внизу статьи все что писали на эту тему.

2. Сегодня, 12 июня, на Вольнянском кладбище близкие провели в последний путь убитую девушку, Сусанну Шаркову, тело которой на днях было найдено закатанное в цемент.

3. Погибшая пропала накануне.
Сегодня, 13 июня, на острове Хортица в районе ЦеМеЖа во время прочесывания местности бойцы Самообороны Запорожья обнаружили тело 8-летней Анастасии Бобковой. Об этом корреспонденту 061 рассказал старший инспектор отдела связей с общественностью ГУ МВД области Александр Солошенко.

Напомним, что девочка пропала 11 июня в Хортицком районе.


И сегодня еще одна пропажа.

4. В Запорожье разыскивают очередную пропавшую девушку


Кроме первой ссылки, остальные всего лишь за несколько дней.
Грустная иллюстрация с правами и безопасностью женщин и детей в нашем обществе.
[identity profile] umklaidet.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] avmalgin в Красная армия всех сильней. Ко дню 23 февраля
Оставшихся в живых ветеранов войны осталось действительно не так много.

рабичев

Леонид Николаевич Рабичев родился в 1923 году в Москве. Старший лейтенант запаса. В 1942 году окончил военное училище. С декабря 1942 года лейтенант, командир взвода 100-й отдельной армейской роты ВНОС при управлении 31-й армии. На Центральном, Третьем Белорусском и Первом Украинском фронтах участвовал в боевых действиях по освобождению Ржева, Сычевки, Смоленска, Орши, Борисова, Минска, Лиды, Гродно, в боях в Восточной Пруссии от Гольдапа до Кенигсберга, в Силезии на Данцигском направлении участвовал во взятии городов Левенберг, Бунцлау, Хайльсберг и других, в Чехословакии дошел до Праги. Награжден двумя орденами Отечественной войны II степени, орденом "Красная Звезда", медалями. Член Союза художников СССР с 1960 года, член Союза писателей Москвы с 1993 года, автор тринадцати книг стихов, книги мемуаров.

Фрагмент из его книги
"Война все спишет. Воспоминания офицера-связиста 31-й армии. 1941-1945":

Да, это было пять месяцев назад, когда войска наши в Восточной Пруссии настигли эвакуирующееся из Гольдапа, Инстербурга и других оставляемых немецкой армией городов гражданское население. На повозках и машинах, пешком – старики, женщины, дети, большие патриархальные семьи медленно, по всем дорогам и магистралям страны уходили на запад.

Наши танкисты, пехотинцы, артиллеристы, связисты нагнали их, чтобы освободить путь, посбрасывали в кюветы на обочинах шоссе их повозки с мебелью, саквояжами, чемоданами, лошадьми, оттеснили в сторону стариков и детей и, позабыв о долге и чести и об отступающих без боя немецких подразделениях, тысячами набросились на женщин и девочек.

Осторожно, триггер: насилие )

ОТСЮДА

Profile

feminism_ua: (Default)
Свобода, рівність, сестринство

May 2017

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
2122 2324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 06:47 pm
Powered by Dreamwidth Studios