[identity profile] teggen.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] teggen в Самая страшная болезнь современности - 10 букв
В последнее время меня всё более беспокоит, что я нахожусь на нижней планке в группе риска по раку груди, потому сегодня решила (в который раз) найти видео, где можно посмотреть как правильно проводить пальпацию. Быстро наткнулась на один из выпусков популярного украинского проекта "Я соромлюсь свого тіла", посвящённый раку молочной железы, где, кроме прочего, врач демонстрировала как правильно проводить самоосмотр.

Потом решила прочитать комментарии, мало ли, может женщины полезными наблюдениями делятся. Но если б так. Разумеется, я ожидала увидеть некое количество дрочеров, но не вполне ожидала, что АБСОЛЮТНОЕ БОЛЬШИНСТВО - 80% коментов написано дрочерами либо людьми их имитирующими. По сути оказался лишь один комментарий - "бывает ли рак у детей" от женщины в самом низу, остальное - то, что видите на скринах.


Read more... )

[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод второй части главы "The Politics of Intelligence" из книги "Right-wing Women: The Politics of Domesticated Females"
Сердечно благодарю [livejournal.com profile] caballo_marino за редакторскую правку.


Перейти к началу книги
Перейти к началу главы

В свою очередь, творческое мышление — это ум в действии; ум, реализуемый в мире. Этому миру не обязательно состоять из рек, гор и равнин; им может быть любая сфера, где мысль имеет влияние. В самой абстрактной философии мысль способна влиять на мир вокруг нее: философия — часть этого мира, иногда она сама — свой собственный самодостаточный микрокосм. Мышление — это действие, как и создание книг, музыки, картин; творческий ум, реализуемый в материальном мире, способен создавать продукт из самого себя.

Однако его потенциал не исчерпывается созданием нового. Он всегда в процессе познания: стремится постигнуть этот мир, требует своего права оставить в нем след. Творческий ум не созерцателен: для этого он слишком честолюбив; практически всегда он заявляет о себе. Он может посвятить себя чистому поиску знания или истины, но и тогда жаждет признания, влияния или власти; это амбициозный ум.

Творческий ум не удовольствуется признанием личности своего носителя; он требует уважения за собственные заслуги, уважения к самому себе. Иногда это уважение можно засвидетельствовать продукту его деятельности; в некоторых случаях — когда ум этот употребляется в нематериальных сферах (например, в ремесле оратора или при выполнении повседневных дел), — эту дань следует отдавать человеку, который проявляет его. Женщинам неуклонно и повсеместно отказывают в уважении, необходимом для поддержания творческого ума: отказывают безжалостно, отказывают жестоко, отказывают по-садистски.
Read more... )
[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод главы "Letter from a War Zone" из книги "Letters from a War Zone".
Перевод: [livejournal.com profile] shaumaenigma.
Редакторская правка: [livejournal.com profile] caballo_marino и [livejournal.com profile] void_hours.

Перейти к первой части статьи

На заседании городского совета Миннеаполиса один психолог рассказал о трёх случаях, в которых порнография использовалась в качестве инструкции: «Как в прошлом, так и в настоящем мне приходилось работать с клиентами, которых анально насиловали черенками метлы, принуждали к сексу с более чем 20 собаками на заднем сиденье автомобиля, связывали и пытали, нанося удары электрическими разрядами по гениталиям. [Всё] это были дети в возрасте от 14 до 18 лет… Во всех случаях преступник либо читал по ночам руководства и рукописи и днём использовал их в качестве инструкции, либо имел порнографический материал при себе во время совершения сексуального насилия».

Социальная работница, курирующая девочек-подростков, занимающихся проституцией, засвидетельствовала: «Я могу практически однозначно утверждать, что все мои подопечные были вовлечены в проституцию при помощи порнографии... В некоторых случаях девушек заставляли смотреть порнографию — фильмы, видеокассеты, или фотографии — поскольку там показано, как и что нужно делать, это практически учебное пособие по выполнению востребованных в проституции половых актов... Кроме того, когда молодая женщина работает на улице, многие клиенты приходят к ней с вырванными из журнала фотографиями и говорят, что хотят вот это… это что-то вроде почтового каталога половых актов, которые она, по их мнению, должна выполнять… Другой аспект, играющий важную роль в моей работе — то, что в большинстве случаев мои подопечные — жертвы неоднократных, иногда групповых изнасилований. Эти изнасилования часто снимаются на видео или фотографируются. Когда девушка пытается бежать, [ее шантажируют]».
Read more... )
[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод главы "Letter from a War Zone" из книги "Letters from a War Zone".
Перевод: Евгений Жук и [livejournal.com profile] shaumaenigma.
Редакторская правка: [livejournal.com profile] caballo_marino и [livejournal.com profile] void_hours.

«Письмо из зоны военных действий» было написано по просьбе первого в Германии феминистского журнала «Эмма» и вышло в нем на немецком, а затем в «Классекампен» на норвежском языке. В английском варианте это эссе публикуется впервые.

Сёстры! Я не знаю, кто вы и сколько вас, но я расскажу вам о том, что с нами произошло. Мы были храбрыми и наивными до глупости. Некоторые из нас сотрудничали, но я не знаю, что из этого вышло. И вот подходит к концу 1986 год, и мы проигрываем. Мужчины ведут войну против женщин, зона военных действий — Соединённые Штаты. В этой стране каждые восемнадцать секунд избивают женщину, причём делает это не сумасшедший незнакомец в тёмном переулке, а её муж или мужчина, с которым она живет. Не поймите превратно: незнакомцы в переулках тоже избивают женщин, но это относится к преступлениям другой категории — гендерно-нейтральным нападениям, уличной преступности, насилию большого города. Избиение женщины близким ей мужчиной — самое распространённое преступление в стране; и это данные ФБР, не феминисток. Каждые три минуты происходит изнасилование, и почти в половине случаев его совершает знакомый жертве мужчина. 44% взрослых женщин в Соединённых Штатах хотя бы раз в жизни подвергались изнасилованию; в 41% случаев (по некоторым данным – в 71%) насильников было двое или больше. Так что если о числе изнасилований мы располагаем какой-то информацией, то о количестве насильников остаётся только догадываться. По приблизительным оценкам каждый год совершается около 16 000 новых эпизодов инцестуального насилия отцов над дочерьми. 38% девочек среди этого поколения детей имеют опыт сексуального насилия. В настоящее время лишь менее 8% женщин никогда не подвергались каким-либо видам навязанного сексуального контакта — от домогательств до нападения.

Мы упорно называем эту войну нормальной жизнью. Никто ничего не видит; никто ничего не знает; мужчины не хотят ничего плохого. На этой войне сутенёры-изготовители порнографии выступают в качестве эсэсовских войск: это элитный, воинственный, хорошо организованный авангард садистов. Они управляют хорошо отлаженной и набирающей обороты системой эксплуатации и насилия, в которой женщины и дети как низшие формы жизни подвергаются пыткам и издевательствам. В этом году они заработают 10 миллиардов долларов.
Read more... )
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Оксана Луцишина – письменниця, поетка, дослідниця творчості Бруно Шульца й Вальтера Беньяміна, авторка трьох збірок поезії, збірки оповідань та двох романів. Лауреатка кількох літературних премій, зокрема, “Гранослова”, “Привітання життя”, премії Фундації Ковалевих. Народилася в Ужгороді у 1974 році, пізніше виїхала на навчання у Сполучені Штати, де захистила дисертацію з компаративістики. Як стипендіантка Фулбрайта стажувалася в Польщі. Викладає українську мову й літературу в Техаському університеті.
[identity profile] aster-oid.livejournal.com

Толковая статья о противоречивости (и потому невыполнимости) требований, выдвигаемых патриархальным социумом женщине.

http://pics.ru/10-trebovanij-k-tebe-za-kotorye-davno-stoit-poslat-lesom



[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Декілька фрагментів з книжки Жаклін Рюс "Поступ сучасних ідей. Панорама новітньої науки", присвячених видатній філософці та феміністці Сімоні де Бовуар.


"Сімона де Бовуар народилася в Парижі 1908 р. і в 1929 р. здобула звання викладача філософії в ліцеї. Вона була не тільки свідком та учасницею екзистенціалістського руху, мемуаристом якого вона стала, опублікувавши книжки «Спогади добре вихованої дівчини» (1958 p.), «Сила зрілості» (1960 p.), «Сила речей» (1963 p.), «Всі підсумки підбито» (1972 р.) та «Церемонія прощань» (1981 p.), а й написала кілька романів: «Гостя» (1943 p.), «Усі люди смертні» (1946 p.), «Мандарини» (1954 р.) та ін., в яких вона описує метафізичний стан людини, розкриває надії та розчарування тогочасних інтелектуалів. І, нарешті, вона виявила себе обдарованим есеїстом («Пірр і Цинеас», 1944 p., «За неоднозначну мораль», 1947 p.), що змальовує екзистенціалістську етику, перманентну перемогу свободи і волі в боротьбі за виживання вільного проекту, проти всякого духу серйозності, всякого заперечення свободи на користь цінностей або цілей, що їх вважають за абсолютні. Мораль існує для того, хто хоче в самому осередді людської ухильності та двозначності побудувати й утвердити себе. У своїй праці «За неоднозначну мораль» Сімона де Бовуар описує нігіліста, авантюриста, естета і, відштовхуючись від цих моральних типів, повертається до екзистенціалістської етики.
Read more... )
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Уривок з книжки Марії Хаджипавлу "WOMEN AND CHANGE IN CYPRUS. Feminisms and Gender in Conflict"

"В останньому розділі я поділилася деякими міркуваннями щодо спроб класифікувати фемінізми і щодо небезпеки роздрібнення різних шкіл думки, бо одна часто конкурує з іншою. Я вважаю, що у проблемному регіоні нам потрібне різномаїття фемінізмів, бо питання, з якими стикаються жінки в таких ситуаціях, є складними і багатошаровими та потребують використання інтегрованих та цілісних підходів. Фрагментизація фемінізмів лише підсилює патріархальні стереотипи про розлад між жінками. Однією з проблем використання «історичних хвиль», ідеологічних тенденції або історичних моментів для класифікації фемінізмів є те, що численні феміністичні точки зору та рухи можуть бути виключені, особливо в світі, що розвивається, та в таких місцях, як Африка, Індія та Непал, де намагання екофеміністок зупинити іноземний капітал, що захоплює їхні землі та розоряє їхні господарства, не підходять під мейнстримові класифікації. Класифікації можуть не враховувати надзвичайну роботу жінок, що належать до руху "Габріела" на Філіппінах, проти патріархату, імперіалізму, корупції та земельної реформи. Використовуючи західні типології ми ризикуємо забути про всі інші фемінізми, що розвиваються поза межами західного світу.
Феміністки кинули виклик західній філософській думці та змусили її враховувати жінок; ліберальні феміністки, зокрема, кинули виклик Просвітництву за нехтування жінками і гендером. Вони просунули філософію прав для жінок, питання, що є доречним і сьогодні і що допомагає жіночій боротьбі не лише в роздираємих війною регіонах та в країнах, що розвиваються, але й в західних розвинених країнах. "Питання прав", яке ліберальний фемінізм поставив в минулому, тепер включає в себе певний набір пропозицій щодо усунення порушень та культурного пригноблення, як, наприклад, право дівчаток в Індії або
Афганістані не виходити заміж в дуже юному віці - питання, яке ООН поставила в Пекіні в 1995 році.
Патріархальні структури, антимілітаризм і опір окупації ускладнили надбання права жінок і всіх громадян вільно переміщатися Кіпром. Пов'язана з цим правом і потреба в новій конституції, що братиме до уваги голоса і присутність жінок Кіпру. Кіпріотки з організації "Hands Across the Divide" ("Руки понад розділом") висунули питання про цю потребу, коли план Аннана, що пропонував комплексне рішення кіпрського конфлікту, був вперше представлений лідерам двох кіпрських громад у 2002 році. У 2008 році, коли лідери грецької та турецької громад Кіпру призначили робочі групи і технічні комітети, щоб підготувати різні аспекти вирішення кіпрського конфлікту, присутність жінок була незначною. Жінки з обох громад оскаржили це упущення і мобілізували інтерес жінок до нього. Патріархальний режим не зацікавлений ані в оскаржені таких явищ, ані в долученні до гендерно-чуттєвого погляду на вирішення кіпрського конфлікту, який також стосується жінок Кіпру. Таким чином, конфлікт і його рішення розглядаються або як безгендерні, або як суто чоловіча справа. Відсутність феміністського незалежного руху полегшує панування патріархату.
Read more... )
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Хаджипавлу пише про співвідношення націоналізму та фемінізму:

"Більшість теоретиків "нації та націоналізму" проігнорували гендеризовані аспекти цих феноменів. Фемінізм кинув виклик дихотомії приватного / суспільного і припустив, що суспільне неможливо зрозуміти, не звертаючись до приватної сфери, але, відповідно до Юваль-Девіс, "оскільки націоналізм і нації обговорювались як частина суспільно-політичної сфері, виключення жінок з цієї арені вплинуло також і на їхнє виключення з цього дискурсу". МакКлінток сказала: "всі націоналізми є гендеризованими", ексклюзивними та селективними, поляризуючи людей на «нас» та «них», конструюючи інакшість в контексті ворога."
"Націоналізм, особливо якщо він посилюється в результаті насильницького конфлікту, поневолює жінок трьома засобами. По-перше, принижуючи їхнє значення до ролі матері та дружини, він звеличує мужність і маргіналізує або демонізує жіночність, зокрема жіночу сексуальність. По-друге, оскільки жінки народжують дітей, він контролює жіночу сексуальність, щоб захистити культурні кордони і гарантувати, що вони, як матері, залишаються чистими, щоб зберігти націю, етнічність, расу чи точку культурної ідентичності. І по-третє, згідно з ідеєю, що жінки є судинами, через які зберігається нація, він прирівнює насильство проти нації до насильства проти жінок; він зосереджується на контролі над жінками, щоб протистояти страхові, що вони будуть пошкоджені, вкрадені або спокушені ворогом."

Дуже невтішні думки, але мені вони здаються досить доречними. Те, що я бачу на прикладі наших партій, що позиціонують себе як націоналістичні, скоріше підтверджує це. Вони здебільшого відтворюють патріархальний дискурс, зі всіма цими "традиційними цінностями" та роллю жінки як "берегині", матері, дружини. І це якось зовсім не радує та не вселює оптимізм щодо нашого майбутнього. І, звісно, націоналістичні настрої підсилюються під час озброєного конфлікту, це зрозуміло.

Може, є якісь більш оптимістичні точки зору?
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Originally posted by [livejournal.com profile] tin_tina at Ніла Зборовська. «Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків»

Ніла Зборовська. «Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків»

(Нила Зборовская. Феминистические раздумья. На карнавале мертвых поцелуев».

Львів, 1999

…В 2011 году ушла из жизни Нила Зборовская. Так же неожиданно, оставив такой же болезненный и незаживающий след, как одиннадцатью годами ранее — ее подруга, неофициальный лидер украинского феминизма, Соломия Павлычко.

Нила Зборовская была одной из ярчайших представительниц того периода украинского феминизма, который начался в конце 80-х голов прошлого века. Наконец-то издали труды основательниц украинского феминизма. Наконец-то перевели иностранные и познакомились с новейшими веяньями. Наконец-то пришли к выводу, что вопрос обретения независимости во всех смыслах слова уже решен — и можно переходить к следующим.

И все тогда были молоды, полны надежд и замыслов, веселы и жизнерадостны. Недаром это время назвали карнавальным.

И недаром книга, с которой для меня начиналась Нила Зборовская, упоминает карнавал прямо в заглавии.

Из авторского предисловия:

Read more... )

[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Зараз читаю дослідження феміністки з Кіпру Марії Хаджипавлу. Вона  пише, що не відносить себе до жодної з "шкіл" фемінізму, але викоростовує різноманітні концепти та пропозиції щодо питань, які її цікавлять (гендер та жінки в охопленому конфліктом суспільстві). Хаджипавлу називає себе адвокаткою "холістичного фемінізму". Вона наводить приклади різних течій фемінізму - соціалістичного, марксистського, ліберального, радикального, а потім пише:

"Незважаючи на всі відмінності, однак, той факт, що всі ці фемінізми сфокусовані на жінках, випливає, відповідно до Томпсон, з загальної точки зору, що чоловіче панування завдає їм шкоду. Метою є надати жінкам засоби для того, щоб взяти під контроль власні життя, визнаючи труднощі та обмеження, що накладає на них чоловіче пануванням світом. Фемінізм у всіх його проявах передбачає такий погляд на світ, шо визнає нерівність між чоловіками та жінками як центральне політичне питанння і, як такий, кидає фундаментальний виклик домінуючим уявленням про межі та природу політики. Фемінізм стверджує, що «мужність» та «жіночність» є не "природними", але сконструйованими, так само, як сексуальна ідентичність, що є складною та нестійкою."

Конструктивний підхід, мені здається - пам'ятати про ключову мету, замість того, щоб зациклюватись на відмінностях між різними напрямами, не сперечатися, який різновид фемінізму є "найкращим", а використовувати всі можливі інструменти, які відповідають конкретним потребам. Що думаєте?
[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод главы "Silence Means Dissent" из книги "Letters from a War Zone".
Сердечно благодарю [livejournal.com profile] caballo_marino за любезно предоставленную помощь в редактуре текста

Я выступила с этой речью в Торонто, на симпозиуме по освещению проблем порнографии и насилия в средствах массовой информации. Аудитория состояла в основном из правых. Большинство выступающих были независимыми исследователями, изучавшими связь между порнографией и насилием над женщинами: все они были убеждены в существовании таковой.

С радостью отмечу, что публика ответила продолжительной бурной стоячей овацией. Думаю, что эта речь стала переломным событием в установлении диалога с женщинами правого крыла. Канадский феминистский журнал «Healthsharing» опубликовал ее, программа «60 минут» на канале CBS показала некоторые отрывки.

Непосредственно перед выступлением я впервые увидела один из хастлеровских порномультфильмов обо мне. Его показали на большом экране перед аудиторией в 800 человек. Это было частью презентации, подготовленной женщиной-исследовательницей, которая не имела намерения обидеть меня, а лишь хотела продемонстрировать, чтó делают с женщинами изготовители порнографии. Мне удалось кое-как продержаться до конца выступления и успеть сойти со сцены прежде чем я потеряла сознание. Все исчезло: свет, звук, надежда; все. Многие минуты выпали из памяти. Я так и не смогла восстановить их. Такой мультфильм говорит «Бах! Тебе конец», и в каком-то смысле так оно и есть, хотя бы и отчасти.



Как феминистка, вот уже долгое время я занимаюсь организацией движения против порнографии. Я благодарна исследовательскому сообществу, которое достаточно серьезно отнеслось к феминистской теории, чтобы решить проверить, действительно ли порнография причиняет вред женщинам. Я говорю это потому, что меня до глубины души возмущает сам факт, что кому-то вообще нужно проводить исследования, чтобы установить, вредно ли для женщины быть подвешенной на крюках. Мы благодарны научному сообществу из глубины своего отчаяния и безысходности — потому что обыкновенно мы молчим, и потому что когда мы пытаемся говорить, никто нас не слушает. Мы знаем, как давать количественную оценку, мы умеем считать, мы можем показать вам мертвые тела; и в то же время все это ничего не стоит, если данные получены от нас. Насколько я понимаю, объективность означает, что с тобой подобного не случается.
Read more... )
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] freya_victoria в Марія Башкірцева
BashkirtseffНавіть не знаю, чи відома мисткиня та авторка знаменитого щоденника (написанного французькою, як тоді було модно) вважала себе українкою, але все ж таки батько її був полтавським поміщиком та предводителем дворянства. В будь-якому разі, цікава особистість.

"Ах, як треба жаліти жінок; чоловіки принаймні вільні. Повна незалежність у щоденному житті, свобода виходити і приходити, обідати в готелі чи вдома, піти собі до парку Буа чи до кав'ярні; ця свобода - це половина боротьби за здобуття таланту і три частини щоденного щастя. Скажете: чому ж ти, яка є понадпересічною жінкою, не скористаєшся цією свободою? Це неможливо, бо жінка, що так себе визволить, якщо вона молода та гарна, - майже табу: вона стає чудною, ексцентричною, привертає до себе увагу; її осуджують, і вона у висліді менше свобідна, ніж тоді, коли вона тримається цих абсурдних звичаїв", - пише Марія в червні 1882 р. ЇЇ зацікавлює французький рух за права жінок, вона знайомиться з його лідером Юбертін Оклер (Hubertine Auclert) і стає - під псевдонімом Полін Орель - членом цієї організації й навіть публікує кілька статей у їхньому офіційному органі "Громадянка" (La Citoyenne)."
Про Бога та релігію )


"Українки в історії", Киів, "Либідь", 2006, ст. 215, 216
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Знайшла старе, але цікаве інтерв'ю з Соломією Павличко.

"— Якою мірою ви є феміністкою в житті?
— Фемінізм мене цікавить як наукове та інтелектуальне явище. Твори західних
феміністок зі світовим ім’ям Юлії Крістевої, Елен Сіксу, Лус Ірігорей та
інших з філософії, мовознавства, літературознавства дають уявлення про
те, що таке сьогоднішній фемінізм. Це не легка лектура, щось примітивне
й однозначне, як собі дехто тут уявляє. Але, на жаль, твори цих авторів
не перекладені, наскільки мені відомо, тільки одна річ Юлії Крістевої «Stabat
Mater» вийшла українською мовою.
Мене цікавить фемінізм і як ключ до прочитання літературних явищ. Постановка
проблеми не нова. Після «Другої статі» Сімони де Бовуар такі речі апробовуються
уже сорок років, і я просто застосовую деякі з тих метод до української
літератури. Але я не роблю це механістично, не приходжу до якогось автора
і не кажу: так, ось зараз я робитиму феміністичний аналіз. Аналіз диктується
текстом, тим паче, сьогодні він може бути лише багатогранним, коли фемінізм
поєднується з психоаналізом, деконструкцією тощо.
Наскільки я є феміністкою в житті? Думаю, повною мірою. Я вже розказувала,
як мене було виховано. Це було справжнє феміністичне виховання, коли батьки
тобі кажуть: ти повністю повинна розраховувати на власні сили — ніякі заміжжя,
ніякі мужчини, ніякі сторонні люди — тільки ти сама можеш зробити себе
щасливою. І я так і стараюся жити і сподіваюся, що моя дочка буде жити
так само."

"— Але ж щодо цього терміну існує упередження, більше того, він викликає
спротив...
— Безперечно, бо йдеться про владу — суспільну, економічну, родинну.
А де є влада — за неї точиться боротьба. Й одна частина, скажімо, чоловіча,
а іноді навіть жіноча частина, яка зацікавлена в збереженні статус-кво,
не може прийняти людей, які хочуть зруйнувати цю модель влади й запропонувати
іншу, тому що партнерство — це теж владні стосунки. На цій основі виникає
ненависть тих, хто при владі і не хоче нею ділитися. Деякі письменники-класики,
які заявляють про свою ненависть до фемінізму, знають, що феміністичний
аналіз може зруйнувати їхній інтелектуальний авторитет детальним вивченням
їхньої творчості."
[identity profile] freya-victoria.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] freya_victoria в Мілена Рудницька
rudnitska"Мілена Рудницька була чи не найбільш знаною політичною постаттю в міжвоєнній Галичині. Голова потужної громадянської організації - Союзу Українок, ефективний представник українців у польському Соймі, невтомний оборонець українських справ на міжнародних форумах (завдяки їй Ліга Націй принаймні pro forma звернула увагу на голодомор 1932-1933 рр.), блискучий публіцист, тонкий политик і далекоглядний спостерігач світових процесів, борець за демократичний політичний устрій, одна з перших відкритих критиків інтегрального націоналізму та фашизму, холоднокровний аналітик комунізму."

"Мілена Рудницька, на відміну від інших громадських активісток свого покоління, зрозуміла, що жіноча участь в громадській науковій та політичній праці вимагає усвідомлення фемінізму. Саме фемінізму в значенні намагання жінок, не міняючи свого власного автономного "Я", брати участь у всіх проявах людського життя. У зв'язку з тим, що на початку ХХ ст. фемінізм ідентифікувался з політичним радикалізмом та сексуальною розкутістю (звісно, що може бути радикальнішим за жіночу сексуальну розкутість? :D - FV), від нього відмахувались навіть найактивніші діячки жіночих організацій.
М. Рудницька натомість була феміністкою, розуміючи, що рано чи пізно у політикові, науковцеві чи громадському діячеві побачать саме "жінку" - крізь призму маскулінних поглядів. Вона співпрацювала з чоловіками як рівна з рівними, без реверансів у бік більшого знання чи практики в мужчин, що так болісно вражають сучасника у листуванні деяких чільних жінок із чоловіками. Її тон у спілкуванні з провідними політиками - дружній, рівний, без поклоніння."

"Рудницька гостро виступала проти всякого авторитарного режиму. Однією з перших засуджувала політичний тоталітаризм, усі форми фашизму, а після особистої зустрічі з Генералісимусом Беніто Муссоліні написала дуже критичну статтю, спрямовану проти "італійського експерименту".
Так само гостро виступала проти проявів авторитаризму в українській громаді. Після Другої світової війни висловила думку, що ті українські громадські чи політичні діячі, які навіть з оправданих міркувань оборони населення співпрацювали з німцями, не повинні обіймати будь-які чільні посади в діаспорних організаціях. Ця думка не була популярною."

"Українки в історії", Киів, "Либідь", 2006, ст.124-128

Критичну статтю проти "італійського експерименту" я б охоче прочитала, але, на жаль, не знайшла в інтернеті.
[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод третьей части главы "Мужчины и мальчики" из книги А. Дворкин "Порнография: мужчины обладают женщинами".
Оригинал текста можно найти здесь.
Огромное спасибо [livejournal.com profile] caballo_marino за редакторскую правку, ценные советы и неоценимую помощь.



Перейти к первой части главы

Перейти ко второй части главы

И я в который раз увидел, что sublata nullum discrimen interfeminas («когда лампу уносят, все женщины одинаковы»).
Джакомо Казанова «История моей жизни»

Я родился в 17 часов 15 минут 7 октября 1927 года в семье, состоящей из моих матери и отца, живших в маленькой трехкомнатной квартирке в южной части Глазго. Мой отец несколько дней не мог заставить себя признаться кому бы то ни было в моем появлении на свет.

Здоровье матери резко пошатнулось. Для ухода за мной была приглашена женщина, которая по прошествии шести недель оказалась пьяной потаскухой, так что пришлось нанять другую. Та тоже была пьяной потаскухой.
Р. Д. Лэйнг «Факты жизни»

Именно это делает мужские устремления в женщине столь опасными, столь сокрушительными. Это выходит за рамки привычного, противоречит всему остальному. Отсюда и трагедия самоуверенных женщин. Так часто они обнаруживают, что вместо снесенного яйца они остаются с правом голоса или вовсе ни с чем.
Д. Г. Лоуренс «Женщины, ставшие мужчинами и мужчины, превратившиеся в женщин» из книги «Секс, литература и цензура»

Интересы работающей женщины зачастую подменяются интересами ее работодателя; вместе они объединяются, чтобы ущемить интересы ребенка (представляющего народ) и попрать законы, принятые в интересах народа (т.е. общества в целом). Работающая женщина желает зарабатывать как можно больше и с наименьшими помехами…

Это ее побуждение далеко не всегда является лишь следствием бедности, а потому повышение зарплаты его не устранит… дом ничего для нее не значит; она приходит туда только спать, а уходит на рассвете или того раньше; она ничего не смыслит даже в простейших из домашних наук; она бродит по собственному дому с неловкостью постороннего или ребенка.
Хэвлок Эллис «Исследования психологии пола»

Read more... )
[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод второй части главы "Мужчины и мальчики" из книги А. Дворкин "Порнография: мужчины обладают женщинами".
Оригинал текста можно найти здесь.
Огромное спасибо [livejournal.com profile] caballo_marino за редакторскую правку, ценные советы и неоценимую помощь.




Перейти к первой части главы

Мальчики и мужчины тоже подвергаются сексуальному насилию со стороны мужчин. Несоразмерная зацикленность гомофобов на этом несомненном и неоспоримом факте весьма удобным образом позволяет игнорировать основных жертв мужского сексуального насилия: женщин и девочек. Это прекрасно согласуется с тем обстоятельством, что совершение преступлений против женщин воспринимается, по большому счету, как проявление мужской нормальности — в то время как преступления в отношении мужчин и мальчиков считаются отклонением от нее.

Повальная готовность общества сделать все необходимое, чтобы защитить мальчиков и мужчин от мужской сексуальной агрессии, свидетельствует о высокой ценности мужской жизни. Повальное нежелание общества сделать хоть что-нибудь существенное ради защиты женщин и девочек показывает, как мало ценится жизнь женская. Мужскую жизнь должно оберегать ради нее самой. Жизнь женщины заслуживает защиты, только если та принадлежит мужчине в качестве жены, дочери, любовницы, содержанки — и именно это право собственника на своих женщин и должно быть оберегаемо от посягательств других мужчин. Физическая неприкосновенность или благополучие женщины никак не защищены из-за невысокой ценности женщины самой по себе.

Относительная редкость преступлений сексуального характера, совершаемых мужчинами в отношении других мужчин — в противоположность широчайшей распространенности подобных преступлений в отношении женщин — не может быть объяснена существованием юридических запретов. Изнасилование женщины, избиение жены, насильственный инцест со стороны отца тоже запрещены мужскими законами, однако в реальной жизни они широко практикуются при фактической безнаказанности мужчин. Дело не в том, чтó запрещено, а что нет, дело в том, что санкционировано — самым натуральным образом санкционировано в реальности. Сексуальное насилие над женщинами и девочками санкционируется и поощряется с одной очень конкретной целью: активное и систематическое перенаправление мужской сексуальной агрессии на лиц женского пола довольно эффективно защищает самих мужчин и мальчиков от мужского сексуального насилия. Эта система не идеальна, но устрашающе действенна.
Read more... )
[identity profile] void-hours.livejournal.com
Перевод первой части главы "Мужчины и мальчики" из книги А. Дворкин "Порнография: мужчины обладают женщинами".
Оригинал текста можно найти здесь.
Огромное спасибо [livejournal.com profile] caballo_marino за редакторскую правку, ценные советы и неоценимую помощь.



Таким образом, Миллер возвращает нас к главному вопросу гуманизма. Что же, в конце концов, есть Мужчина?
- Норман Мейлер, «Гений и похоть: Путешествие по важнейшим сочинениям Генри Миллера»

С отвращением, обычным для всех феминисток, которые пытались поучаствовать в так называемом гуманизме мужчин с тем только, чтобы на горьком опыте убедиться, что мужская культура не допускает полноценного женского участия, Вирджиния Вулф писала: «Я ненавижу маскулинную точку зрения. Мне наскучил его героизм, добродетели и честь. Мне кажется, лучшее, что эти мужчины могут сделать — не говорить больше о себе».

Мужчины присвоили себе человеческую точку зрения, они ее формируют, они ею владеют. Мужчины — гуманисты, люди, гуманизм. Мужчины — насильники, палачи, грабители, убийцы; те же самые мужчины — религиозные пророки, поэты, герои; образы, олицетворяющие романтику, дерзания, свершения; образы, облагороженные трагедией и поражением.

Мужчины присвоили себе право на землю и называют ее Она. Мужчины губят Ее. У них есть самолеты, ружья, бомбы, отравляющие газы, оружие столь изощренное и смертоносное, что никакому подлинно человечному воображению и представить себе не под силу. Мужчины сражаются друг с другом и с Нею; женщины сражаются за то, чтобы быть допущенными в категорию «человек», в воображении и в реальности. Мужчины сражаются за то, чтобы категория «человек» оставалась узкой, ограниченной их собственными ценностями и деятельностью; женщины сражаются за то, чтобы изменить то значение, которым мужчины наделили слово «человек», преобразовать его, наполнив женским опытом.

Мальчиков рождают и воспитывают женщины. В один прекрасный момент мальчики становятся мужчинами и замутняют взгляд, чтобы больше их не видеть.
Read more... )
[identity profile] mandrivnytsya-s.livejournal.com
What does a girl need?
• To not be treated as a sexual object
• To not be followed by your dull look on the street. It is disgusting.
• To be left alone when she wants to do any kind of job. When you run to help her, you at the same time show that you are more important than she. If she needs help – she asks for it. A professional or, if you are lucky enough - you
• Not to be treated as a servant.
• To be treated with respect.
• To not be called “my little girl”, “my princess”, “sweetie” etc. To not be “protected”. A healthy adult person doesn’t need it.

If you follow the rules, you have a chance to get into a healthy relationship. You’d become really worth it.
[identity profile] umklaidet.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] tanja_ru в Феминистичненько
Решила порисовать не про гв и сделала пять картинок про дискриминацию женщин в науке по мотивам дискуссий в фб и жж, в которых я не успевала поучаствовать и материалам спецвыпуска "Антропологического форума", который я не читала.
А две картинки из пяти сожрал мой подохший компьютер. Так что они попозже будут. Может быть, осенью.
Потому что завтра мы (еслибудетнатоволяаллаха) сваливаем на дачу.
fem0

И еще две )
Если кто-то знает место, куда это будет интересно и актуально перепостить, то перепостьте, пожалуйста.

Profile

feminism_ua: (Default)
Свобода, рівність, сестринство

August 2017

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 07:40 pm
Powered by Dreamwidth Studios